Можливості ультразвукових методів дослідження у діагностиці неалкогольного жирового захворювання печінки у дітей
DOI:
https://doi.org/10.37336/2707-0700-2021-1-2Анотація
Поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у дитячій популяції протягом останніх кількох десятиліть постійно збільшується.
Мета дослідження. Охарактеризувати можливості ультразвукових методів дослідження у діагностиці НАЖХП у дітей.
Матеріали і методи. Обстежено 47 дітей з НАЖХП віком від 9 до 18 років: 25 хлопчиків (53,19 %) та 22 дівчинки (46,81 %). 19 дітей препубертатного (9-12 років) віку, що складало 40,43 % та 28 дітей пубертатного віку (13-17 років) – 59,57 %. За показниками індексу маси тіла у 34 (72,34 %) досліджуваних дітей мала місце надмірна маса тіла (85- 95 прoцентиль), а у 13 (27,66 %) дітей – аліментарно-конституційний тип ожиріння (≥ 95 прoцентиль).
Всім пацієнтам було проведено лабораторно-інструментальне обстеження. Проводилося ультразвукове дослідження абдомінальних органів за загально прийнятою методикою, ультразвукова стеатометрія та ультразвукова еластографія на предмет визначення ознак фіброзного ушкодження. У 26 пацієнтів діагностиовано стеатоз печінки та у 21 – стеатогепатит.
Результати дослідження. При УЗД у сірій шкалі зареєстровано 2 ступінь ехографічних змін: при неалкогольному жировому стеатозі (НАС) у 46,15 %, при неалкогольному стеатогепатиті (НАСГ) у 85,71 % випадків.
За результатами стеатометрії найбільші відхилення були у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням у групах: S-1 (при НАС – 38,46 %; при НАСГ – 33,3 %) та S-2 (при НАС – 50 %; при НАСГ – 52,38 %). Незначне підвищення жорсткості паренхіми печінки, за даними еластографії, зареєстровано у 2 дітей з надлишковою масoю тіла та НАС і у 3 пацієнтів з НАСГ.
Висновки. Ультразвукові методи є важливим інструментом не лише у скринінговій діагностиці НАЖХП, а також у об’єктивних вимірах ступеня жирового ураження та у визначенні фібротичних змін у печінці.